погіршати

ПОГІ́РШАТИ, ає, док.

1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше.

Забув тобі сказати, що «Буковина» [часопис] буде виходити не щоденно.. Вона, очевидячки, погіршала (Коцюб., III, 1956, 176);

Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Янов., І, 1959, 283);

За тиждень погіршали новини (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239);

Справи мої погіршали (Чорн., Визволення, 1949, 71);

// Стати гіршим, важчим (про здоров’я, стан людини і т. ін.).

У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров’я значно погіршало (Л. Укр., V, 1956, 168);

// безос.

Пізнього вечора Фросині погіршало (Стельмах, І, 1962, 168);

// Зробитися дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.);

// безос.

Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало. Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Хотк., І, 1966, 102).

2. рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане).

Малі діти — мале й лихо. Діти побільшають, лихо погіршає (Номис, 1864, № 9197).

Значення в інших словниках

1. погіршати — погі́ршати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погіршати — ПОГІРШАТИ – ПОГІРШИТИ Погіршати, неперех. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше: харчі погіршали, здоров’я погіршало. Погіршити, перех.  Літературне слововживання
3. погіршати — -ає, док. 1》 Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. || Стати гіршим, важчим (про здоров'я, стан людини і т. ін.). || безос. || Зробитися вкрай тяжким, нестерпним (про умови життя, ситуацію і т. ін.). || безос. 2》 рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погіршати — Погі́ршати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. погіршати — ПОГІ́РШАТИ, ає, док. 1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше. Забув тобі сказати, що “Буковина” [часопис] буде виходити не щоденно .. Вона, очевидячки, погіршала (М.  Словник української мови у 20 томах
6. погіршати — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. погіршати — Погіршати, -шаю, -єш гл. 1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. 2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає. Ном. № 9197.  Словник української мови Грінченка