погіршати
ПОГІ́РШАТИ, ає, док.
1. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінитися на гірше.
Забув тобі сказати, що “Буковина” [часопис] буде виходити не щоденно .. Вона, очевидячки, погіршала (М. Коцюбинський);
Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на віщо уваги (Л. Яновська);
За тиждень погіршали новини (З. Тулуб);
Справи мої погіршали (С. Чорнобривець);
// Стати гіршим, важчим (про здоров'я, стан людини і т. ін.).
У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров'я значно погіршало (Леся Українка);
// безос.
Пізнього вечора Фросині погіршало (М. Стельмах);
// Зробитися дуже важким, нестерпним (про умови життя, обстановку і т. ін.).
Внаслідок більш як столітньої експлуатації паливних ресурсів Донбасу .. зросли глибини розроблюваних пластів і погіршали гірничо-геологічні умови їх проходження (з наук. літ.);
// безос.
Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало. Василь переривався на роботі, але .. панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич).
2. рідко. Зрости, посилитися (про що-небудь погане).
Малі діти – мале й лихо. Діти побільшають, лихо погіршає (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)