подавальник
ПОДАВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто подає що-небудь (перев. снопи).
— Ой батюшко, не всиджу на цих козлах!..Їй-богу, неначе мене хто настромив на вила, як подавальник того снопа! — репетував парубок на козлах (Н.-Лев., III, 1956, 168);
Ліве сидіння призначене для садильника, а праве — для подавальника садивного матеріалу (Колг. Укр., 9, 1956, 37).
Словник української мови (СУМ-11)