подавальник
ПОДАВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто подає що-небудь (перев. снопи).
– Ой батюшко, не всиджу на цих козлах! .. Їй-богу, неначе мене хто настромив на вила, як подавальник того снопа! – репетував парубок на козлах (І. Нечуй-Левицький);
Ліве сидіння призначене для садильника, а праве – для подавальника садивного матеріалу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)