подальший
ПОДА́ЛЬШИЙ, а, е.
1. Який настає, іде, відбувається і т. ін. після чого-небудь, за чимсь; протилежне попередній.
Контузія і нелегке подальше життя наклали свій відбиток на характер і душевний склад хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132);
Знали, нелегкою буде подальша дорога (Гончар, II, 1959, 128);
// Який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес і т. ін.).
Лірична тема батьківщини, її людей і пейзажу знайшла подальший розвиток у творчості художників-реалістів (Літ. Укр., 27.III 1964, 4).
2. рідко. Розташований, розміщений далі від інших.
Над самим небосклоном жевріли хмари червоною поломінню [червоним полум’ям], а подальші міняли свою червону барву на фіолетову (Март., Тв., 1954, 291);
Кость пришвартував човна, вискочив нагору і.. побіг уздовж циліндричної поверхні понтона, перескочив на подальший (Ю. Янов., II, 1954, 92).
Словник української мови (СУМ-11)