подальший

ПОДА́ЛЬШИЙ, а, е.

1. Який настає, іде, відбувається і т. ін. після чого-небудь, за чимсь; протилежне попередній.

Контузія і нелегке подальше життя наклали свій відбиток на характер і душевний склад хлопця (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 132);

Знали, нелегкою буде подальша дорога (Гончар, II, 1959, 128);

// Який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес і т. ін.).

Лірична тема батьківщини, її людей і пейзажу знайшла подальший розвиток у творчості художників-реалістів (Літ. Укр., 27.III 1964, 4).

2. рідко. Розташований, розміщений далі від інших.

Над самим небосклоном жевріли хмари червоною поломінню [червоним полум’ям], а подальші міняли свою червону барву на фіолетову (Март., Тв., 1954, 291);

Кость пришвартував човна, вискочив нагору і.. побіг уздовж циліндричної поверхні понтона, перескочив на подальший (Ю. Янов., II, 1954, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подальший — пода́льший прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подальший — -а, -е. 1》 Який настає, іде, відбувається і т. ін. після чого-небудь, за чимсь; прот. попередній. || Який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес і т. ін.). 2》 рідко. Розташований, розміщений далі від інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подальший — ПОДА́ЛЬШИЙ, а, е. 1. Який настає, з'являється, іде, відбувається і т. ін. згодом після чого-, кого-небудь, за чимсь, кимсь. Контузія і нелегке подальше життя наклали свій відбиток на характер і душевний склад хлопця (І. Словник української мови у 20 томах
  4. подальший — НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін. Словник синонімів української мови