подалі
ПОДА́ЛІ, присл.
1. Трохи далі.
Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (Мак., Вибр., 1956, 418);
Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж., І, 1958, 242).
2. Як можна далі.
Говорили [опришки] при ній все, так що Марусі треба було тікати куди подалі та й сидіти там, доки не настане ніч (Хотк., II, 1966, 207);
— Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Тют., Вир, 1964, 274).
◊ Пода́лі від гріха́ — як можна далі від кого-, чого-небудь, щоб уникнути неприємностей.
Коли.. на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (Гончар, III, 1959, 202);
Пода́лі від ли́ха див. ли́хо¹.
Значення в інших словниках
- подалі — пода́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- подалі — присл. 1》 Трохи далі. 2》 Якомога далі. Подалі від гріха — якомога далі від кого-, чого-небудь, щоб уникнути неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подалі — ПО́ДАЛІ, присл., розм. 1. Віддалік. 2. Далі. ПОДА́ЛІ, присл. 1. Трохи далі. Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (О. Словник української мови у 20 томах
- подалі — да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́). 1. Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т. ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін. Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись. Фразеологічний словник української мови
- подалі — Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе. Словник української мови Грінченка