1. Словник української мови у 20 томах

подалі

ПО́ДАЛІ, присл., розм.

1. Віддалік.

2. Далі.

ПОДА́ЛІ, присл.

1. Трохи далі.

Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (О. Маковей);

Біля возів, під возами й подалі – скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (О. Довженко).

2. Якомога далі, якнайдалі.

Говорили [опришки] при ній все, так що Марусі треба було тікати куди подалі та й сидіти там, доки не настане ніч (Г. Хоткевич);

– Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подалі — пода́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. подалі — присл. 1》 Трохи далі. 2》 Якомога далі. Подалі від гріха — якомога далі від кого-, чого-небудь, щоб уникнути неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подалі — да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́). 1. Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т. ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін. Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись. Фразеологічний словник української мови
  4. подалі — ПОДА́ЛІ, присл. 1. Трохи далі. Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (Мак., Вибр., 1956, 418); Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж. Словник української мови в 11 томах
  5. подалі — Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе. Словник української мови Грінченка