1. Фразеологічний словник української мови

подалі

да́лі (пода́лі) від ли́ха (від гріха́). 1. Відсторонюватися від якихось дій, від участі в якій-небудь справі, розмові і т. ін.; уникати чого-небудь неприємного, небезпечного і т. ін. Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись.. Краще далі од пана і од гріха (М. Коцюбинський). 2. зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Осторонь, на віддалі. Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом.., але повернув мовчки до тих, що стояли під явором,— просто відійшов подалі від гріха (М. Ю. Тарновський); Раніше, коли, бувало, на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар).

посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подалі — пода́лі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. подалі — присл. 1》 Трохи далі. 2》 Якомога далі. Подалі від гріха — якомога далі від кого-, чого-небудь, щоб уникнути неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подалі — ПО́ДАЛІ, присл., розм. 1. Віддалік. 2. Далі. ПОДА́ЛІ, присл. 1. Трохи далі. Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (О. Словник української мови у 20 томах
  4. подалі — ПОДА́ЛІ, присл. 1. Трохи далі. Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (Мак., Вибр., 1956, 418); Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж. Словник української мови в 11 томах
  5. подалі — Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе. Словник української мови Грінченка