подарований
ПОДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подарува́ти.
В госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники, подаровані шефами (Гончар, III, 1959,180);
Мертва й похована ти [мріє], моя люблена, он уже хрест над тобою. Кожна ураза тобі подарована, мир нехай буде між нами (Л. Укр., І, 1951, 219);
// У знач. прикм.
Надів [Микола] подаровані чоботи, за шапку та й гайда (Тесл., З книги життя, 1949, 41);
// подаро́вано, безос. присудк. сл.
Мене їй [пані] подаровано (Вовчок, І, 1955, 259);
Мотоцикла їй було подаровано, коли її мобілізували.. до цього зовсім не промислового району (Ю. Янов., II, 1954, 131).
Словник української мови (СУМ-11)