податок
ПОДА́ТОК, тку, ч. Встановлюваний державою обов’язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.
Вже не будуть вражі пани З нас податки драти Та не будуть за ті гроші Пити та гуляти! (Укр.. думи.., 1955, 456);
Все життя Чуплак бідував: то стягався на своє поле, то будував собі хату, то сплачував податки — і не бачив світу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 181);
*У порівн. [Антей:] Неславу дозволяють нам носити, а славу Рим бере, немов податок (Л. Укр., III, 1952, 437).
◊ Заробко́вий пода́ток див. заробко́вий.
Словник української мови (СУМ-11)