податок

ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал. Минав же рік, і Гриць Семко за солом'яну стріху платив податок більший, ніж Хомаха за дім під бляхою (С. Чорнобривець); Він жалівся, що пани та ксьондзи силою заводять на Україні унію, беруть великі податі, навіть з козацьких удов, беруть оплать з кожної хати (І. Нечуй-Левицький); Яків, бачте, в Києві на заробітках був. У нас пускають; треба тільки подачу давати, яку там положать (Марко Вовчок); Язиком мелеш, а щоб чинш справно платити, о тім не клопочешся... (Н. Рибак); (2 солдат:) Чотири роки тому пан мене погнав у військо за те, що батько не сплатив оброку (К. Герасименко); А яку ж ми маємо втрату, задзвенів із громади Зіньків голос, коли ми тую землю наймаємо і тими грішми і всі оплатки відбуваємо, ще й зостається? (Б. Грінченко); Приходить чорт і вимагає політок (казка); Все громада програвала... Пан вже ліс відмежував І нові за нього драчі Та данини накладав (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. податок — (обов'язковий збір з населення в державну скарбницю) заст. подать, чинш.  Словник синонімів Полюги
2. податок — пода́ток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. податок — д. подача, зап. подать, іст. данина, збір, чинш; (на кордоні) мито.  Словник синонімів Караванського
4. податок — Данина, дань, мито, мірчук (у млині), млинове (т.с.), оплать, оподатковування, оподаткування, осип (заст.), подать, стягнення, чинш Фразеологічні синоніми: податок на додану вартість  Словник синонімів Вусика
5. податок — -тку, ч. Встановлюваний державою обов'язковий збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій і т. ін.) в державні та місцеві бюджети. Адвалорний податок — платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості товару.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. податок — Пода́ток, -тку; -да́тки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. податок — ПОДА́ТОК, тку, ч. Встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін. Вже не будуть вражі пани З нас податки драти Та не будуть за ті гроші Пити та гуляти!...  Словник української мови у 20 томах
8. податок — Найстарший видаток, цісарський податок. Податок є важнійший за всі видатки і його силою стягнуть. Податок і проценти, ані висихають, ані змерзають. Їм нічого не шкодить, вони певні. Податок — це вічне нарікання.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. податок — (англ. tax) сукупність грошових відносин, що виникають між державою і юридичними та фізичними особами у зв’язку з відчуженням і присвоєнням їм частини вартості національного продукту і створенням централізованого державного фонду фінансових ресурсів.  Економічний словник
10. податок — ПОДА́ТОК, тку, ч. Встановлюваний державою обов’язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін. Вже не будуть вражі пани З нас податки драти Та не будуть за ті гроші Пити та гуляти! (Укр.. думи..  Словник української мови в 11 томах
11. податок — Податок, -тку м. Подать. Рудч. Ск. II. 163. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба. Лукаш. 139.  Словник української мови Грінченка