подзюбаний
ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до подзю́ба́ти 3.
Новий учитель,.. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (Вас., І, 1959, 135).
Словник української мови (СУМ-11)ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до подзю́ба́ти 3.
Новий учитель,.. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (Вас., І, 1959, 135).
Словник української мови (СУМ-11)