подзюбаний
ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до подзю́ба́ти 3.
Новий учитель,.. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (Вас., І, 1959, 135).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подзюбаний — подзю́баний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- подзюбаний — див. рябий Словник синонімів Вусика
- подзюбаний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до подзюбати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подзюбаний — Подзьо́баний і подзю́баний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подзюбаний — ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до подзю́ба́ти 3. Новий учитель, .. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах