подзюбаний
подзю́баний
-а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до подзюбати 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подзюбаний — подзю́баний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- подзюбаний — див. рябий Словник синонімів Вусика
- подзюбаний — Подзьо́баний і подзю́баний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подзюбаний — ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до подзю́ба́ти 3. Новий учитель, .. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- подзюбаний — ПОДЗЮ́БАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до подзю́ба́ти 3. Новий учитель,.. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям, вподобався людям (Вас., І, 1959, 135). Словник української мови в 11 томах