подирати
ПОДИРА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Виклика́ти тремтіння, озноб.
◊ Моро́з подира́є по́за шкі́рою (по́за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) див. моро́з.
Словник української мови (СУМ-11)ПОДИРА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Виклика́ти тремтіння, озноб.
◊ Моро́з подира́є по́за шкі́рою (по́за шку́рою, по шкі́рі, по́за спи́ною і т. ін.) див. моро́з.
Словник української мови (СУМ-11)