поднювати

ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час.

— Довелося нам поднювати тоді в полі! (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 107).

Значення в інших словниках

1. поднювати — поднюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поднювати — -юю, -юєш, док. Днювати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поднювати — ПОДНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Днювати якийсь час. – Довелося нам поднювати тоді в полі! (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах