подовжений
ПОДО́ВЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до подо́вжити.
Червоний в заграві пожежі, подовжений до неймовірних розмірів тінню, Кравцов здавався німцям.. самою живою помстою і смертю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 196);
// подо́вжено, безос. присудк. сл.
Поліклініки відкрито тепер в усі дні тижня, подовжено час їх роботи (Рад. Укр., 13.ІХ 1961, 3).
2. у знач. прикм. Збільшений у довжину.
Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Кач., Вибр., 1947, 72);
// Який має видовжену форму; довгастий.
Зображення людей відзначаються стрункими подовженими пропорціями (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 524).
3. у знач. прикм. Збільшений у часі; який триває довше, ніж звичайно, ніж годиться.
За один подовжений рейс колективи двох рибоморозильних траулерів виловили в Південній Атлантиці 156 центнерів риби (Рад. Укр., 27.Х 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)