подовження
ПОДО́ВЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. подо́вжити, подо́вжувати і подо́вжитися, подо́вжуватися.
Варити сталь — делікатна справа.., щоб сталь вийшла потрібної марки, на язик її не скуштуєш, пальцем не помацаєш, а вона може бути кисла й крихка, може розсипатись від удару, а може луснути від подовження (Ю. Янов., II, 1958, 243);
Ілюзії, які живили капіталізм в його боротьбі за подовження свого панування, розвіюються під натиском життя, як дим (Рад. Укр., 30.VI 1963, 1);
Подовження сезону постачання свіжих помідорів споживачеві та заготівельним організаціям має актуальне значення (Хлібороб Укр., 1, 1968, 31).
Словник української мови (СУМ-11)