подолання
ПОДОЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. подола́ти.
Перед авіацією — проблема подолання «теплового бар’єра» (Рад. Укр., 14.VI 1967, 3);
Успіхи комуністичного будівництва приходили і приходять у подоланні суперечностей розвитку, труднощів зростання (Рад. літ-во, 4, 1967, 29);
Плавають [дельфіни] з великою швидкістю протягом тривалого часу, витрачаючи при цьому відносно невелику енергію для подолання опору води (Наука.., 3, 1966, 18);
Подолання висот і просторів, досягнуте за допомогою сучасної техніки, розширило звичайну фізичну видимість світу до меж, які й не снилися художникам минулих епох (Довж., III, 1960, 111);
Подолання релігійних пережитків.
Словник української мови (СУМ-11)