подолання

ПОДОЛА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. подола́ти.

Плавають [дельфіни] з великою швидкістю протягом тривалого часу, витрачаючи при цьому відносно невелику енергію для подолання опору води (з наук.-попул. літ.);

Подолання висот і просторів, досягнуте за допомогою сучасної техніки, розширило звичайну фізичну видимість світу до меж, які й не снилися художникам минулих епох (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. подолання — подола́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. подолання — -я, с. Дія за знач. подолати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подолання — ПОДОЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. подола́ти. Перед авіацією — проблема подолання «теплового бар’єра» (Рад. Укр., 14.VI 1967, 3); Успіхи комуністичного будівництва приходили і приходять у подоланні суперечностей розвитку, труднощів зростання (Рад.  Словник української мови в 11 томах