подружній

ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:]

А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов’язків? (Л. Укр., III, 1952, 356);

Перші тижні подружнього життя Ольги потонули в господарських турботах (Галан, Гори.., 1956, 37);

В багатьох піснях фігурують ліричні образи закоханих хлопця й дівчини з їхніми чистими, щирими почуттями, з їхніми мріями про подружнє щастя (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 23);

Сльозами, щирим признанням, клятвою подружньої вірності розчулила вона Прохорове серце, повернула його до сім’ї (Шиян, Баланда, 1957, 235);

// Належний подружжю (у 1 знач.).

Екбаль-ганем лежить на ліжку в подружній кімнаті (Л. Укр., III, 1952, 710);

Всю середину кімнати займає подружнє ліжко (Вільде, Сестри.., 1958, 103).

Значення в інших словниках

1. подружній — подру́жній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. подружній — Шлюбний, матримоніяльний.  Словник синонімів Караванського
3. подружній — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. подружній — [поудружн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. подружній — -я, -є. Прикм. до подружжя. || Належний подружжю (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов'язків? (Леся Українка); Перші тижні подружнього життя Ольги потонули в господарських турботах (Я.  Словник української мови у 20 томах
7. подружній — ШЛЮ́БНИЙ, ПОДРУ́ЖНІЙ, МАТРИМОНІА́ЛЬНИЙ книжн. Шлюбне право; — Ніколи не думав, що опинюсь в такій ролі... — Яка ж роль? Що проводжаєте шлюбну жінку? (О.  Словник синонімів української мови
8. подружній — Подру́жній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)