подряпина
ПОДРЯ́ПИНА, и, ж.
1. Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим.
На оголеному передпліччі хворого лікар зробив кілька подряпин (Наука.., 9, 1965, 58);
Руки, геть усі в подряпинах, ніжно обіймали потріпану читанку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 78);
// розм. Легка, неглибока рана (від кулі, осколка снаряда і т. ін.).
Ця рана була смертельною, не те, що ота подряпина на щоці (Голов., Тополя.., 1965, 329).
2. Пошкодження у вигляді смуги, риски на поверхні чого-небудь, заподіяне чимсь гострим.
Мій винищувач. Я пригадав кожну подряпину на його фюзеляжі (Ю. Янов., II, 1954, 74);
Знайома, до найменшої подряпини на стіні знайома кімнатка (Мушк., Серце.., 1962, 273).
Словник української мови (СУМ-11)