подряпина
ПОДРЯ́ПИНА, и, ж.
1. Неглибока, довгаста ранка на тілі, заподіяна чим-небудь тонким, гострим.
На оголеному передпліччі хворого лікар зробив кілька подряпин (з наук.-попул. літ.);
Руки, геть усі в подряпинах, ніжно обіймали потріпану читанку (Ю. Збанацький);
// розм. Легка, неглибока рана (від кулі, осколка снаряда і т. ін.).
Ця рана була смертельною, не те, що ота подряпина на щоці (С. Голованівський).
2. Пошкодження у вигляді смуги, риски на поверхні чого-небудь, заподіяне чимсь гострим.
Мій винищувач. Я пригадав кожну подряпину на його фюзеляжі (Ю. Яновський);
Знайома, до найменшої подряпини на стіні знайома кімнатка (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)