подряпатися
ПОДРЯ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Подряпати собі що-небудь; покритися подряпинами.
У лісі трохи подряпався [Клим], пожалив і руки, крізь кущі пробираючись (Я. Гримайло);
Крізь порвану сорочку було видно подряпини на грудях .. – Де це ти подряпався? (Григорій Тютюнник).
2. Подряпати один одного;
// перен., розм. Посваритися або побитися один з одним.
– От бісові діти! – засміявся Федір Іванович .. – Уже подряпатись встигли! (А. Головко).
3. розм. Почати пробиратися вперед і вгору, долаючи перешкоди, чіпляючись за що-небудь.
Стало чутно, як він [Іван] подряпавсь на стрімку стіну урвища (М. Коцюбинський);
Офіцер вискочив із вирви і подряпався вгору крутим схилом (Григорій Тютюнник);
// Почати лізти куди-небудь.
Іван .. швидко подряпався по хисткій драбинці на станину (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)