подільчивість
ПОДІ́ЛЬЧИВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. поді́льчивий.
Природжене людині чуття подільчивості, притуплюване століттями страхом загибелі в боротьбі за існування, пробуджується в ході змагання, в умовах суспільної праці і розподілу суспільного продукту (Літ. Укр., 5.ХІІ 1968, 3).
Словник української мови (СУМ-11)