пожалітися

ПОЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся. Док. до жалі́тися.

Гірке життя давно минуло, і тепер їй [Тоні] просто ні на що пожалітися (Собко, Матв. затока, 1962, 6);

Навчав [пан], щоб осмілилась [Ївга] стать перед губернатором і пожалітись об своїй нужді (Кв.-Осн., II, 1956, 286);

— От я тобі раджу йти у волость, пожалітися, то все тобі вернуть [дядько і дядина] (Мирний, І, 1954, 93);

— То ви пожалійтесь на його [писаря] мировому посередникові (Н.-Лев., IV, 1956, 152);

Та надало батюшці пожалітись кудись — учитель читає мужицькі газети й книжки (Вас., І, 1959, 191);

— Геть, донощиця!.. Пожалілась на солдата, тепер хочеш мене зганьбити! (Довж., І, 1958, 193).

Значення в інших словниках

1. пожалітися — пожалі́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожалітися — -іюся, -ієшся. Док. до жалітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожалітися — ПОЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Висловити невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін. Гірке життя давно минуло, і тепер їй [Тоні] просто ні на що пожалітися (В.  Словник української мови у 20 томах
4. пожалітися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови