пожбурнути

ПОЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбу́рити.

Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі (Коцюб., І, 1955, 99).

Значення в інших словниках

1. пожбурнути — пожбурну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пожбурнути — див. кидати  Словник синонімів Вусика
3. пожбурнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до пожбурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожбурнути — ПОЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чим і без дод., розм. Однокр. до пожбу́рити; швиргнути. Він пожбурнув ціпком у корову, що паслась на межі (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах