Словник української мови в 11 томах

поженихатися

ПОЖЕНИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Женихатися якийсь час.

Не поженихався ні трохи, а сміху з себе наробив (Кв.-Осн., II, 1956, 315);

[Стеха (до Гапона):] Ходи ж до мене, та поженихаємось, та поцілуємось з тобою (Сам., II, 1958, 171).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поженихатися — пожениха́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поженихатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Женихатися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поженихатися — ПОЖЕНИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким і без дод., розм. Маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, якийсь час виявляти до нього (неї) знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.; позалицятися.  Словник української мови у 20 томах
  4. поженихатися — Поженихатися, -хаюся, -єшся гл. Поухаживать. Чуб. V. 109. Подивись, оглянься, який же я вдався! Хиба даси півталіра, щоб поженихався. н. п.  Словник української мови Грінченка