поженихатися
ПОЖЕНИХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Женихатися якийсь час.
Не поженихався ні трохи, а сміху з себе наробив (Кв.-Осн., II, 1956, 315);
[Стеха (до Гапона):] Ходи ж до мене, та поженихаємось, та поцілуємось з тобою (Сам., II, 1958, 171).
Словник української мови (СУМ-11)