пожертвувати

ПОЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, перех. і неперех. Док. до же́ртвувати.

— Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157);

— Ради злості і своєї помсти він був ладен усім і усіма пожертвувати: він не вмів прощати і нікому не прощав (Н.-Лев., IV, 1956, 149);

Любивши природу, життя і людей, усім він [Сакко] пожертвував, щиро віддав без остатку — заради любові до волі (Уп., Вірші.., 1957, 133);

*Образно. І всю працю, і всі думи пожертвуймо вітчизні (Пісні та романси.., II, 1956, 172).

◊ Поже́ртвувати собо́ю (свої́м життя́м) — не пошкодувати свого життя чи благополуччя задля якої-небудь справи.

..усвідомлення необхідності пожертвувати своїм життям для блага своїх братів підносить дух солдатів і змушує їх зносити нечувані тяготи (Ленін, 41, 1974, 113);

І кинувсь [один з друзів] на камінь згори головою: Пожертвував сміло для других собою (Граб., І, 1959, 510).

Значення в інших словниках

1. пожертвувати — поже́ртвувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожертвувати — -ую, -уєш, перех. і неперех. Док. до жертвувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожертвувати — ПОЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що, чим і без дод. Добровільно дати що-небудь на користь когось, чогось. – Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (З. Тулуб). 2. ким, чим, заради, задля кого – чого.  Словник української мови у 20 томах
4. пожертвувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови