пожертвувати
ПОЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, док.
1. що, чим і без дод. Добровільно дати що-небудь на користь когось, чогось.
– Пожертвуйте нам шматок землі і будинок, де вона [школа] могла б найти собі перший притулок (З. Тулуб).
2. ким, чим, заради, задля кого – чого. Нічого не шкодувати задля когось, чогось.
– Ради злості і своєї помсти він був ладен усім і усіма пожертвувати: він не вмів прощати і нікому не прощав (І. Нечуй-Левицький);
Любивши природу, життя і людей, усім він [Сакко] пожертвував, щиро віддав без остатку – заради любові до волі (М. Упеник);
І всю працю, і всі думи пожертвуймо вітчизні (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)