пожирач

ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь.

Існують мікроби — пожирачі метану, парафінів (Наука.., 11, 1965, 29).

Значення в інших словниках

1. пожирач — пожира́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пожирач — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
3. пожирач — -а, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожирач — ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто поглинає, пожирає кого-, що-небудь. Існують мікроби – пожирачі метану, парафінів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах