пожирач
ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь.
Існують мікроби — пожирачі метану, парафінів (Наука.., 11, 1965, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожирач — пожира́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пожирач — див. ненажера Словник синонімів Вусика
- пожирач — -а, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожирач — ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто поглинає, пожирає кого-, що-небудь. Існують мікроби – пожирачі метану, парафінів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах