пожирач

ПОЖИРА́Ч, а́, ч.

Той, хто поглинає, пожирає кого-, що-небудь.

Існують мікроби – пожирачі метану, парафінів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожирач — пожира́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пожирач — див. ненажера Словник синонімів Вусика
  3. пожирач — -а, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожирач — ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Існують мікроби — пожирачі метану, парафінів (Наука.., 11, 1965, 29). Словник української мови в 11 томах