пожирач
ПОЖИРА́Ч, а́, ч.
Той, хто поглинає, пожирає кого-, що-небудь.
Існують мікроби – пожирачі метану, парафінів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожирач — пожира́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пожирач — див. ненажера Словник синонімів Вусика
- пожирач — -а, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожирач — ПОЖИРА́Ч, а́, ч. Той, хто пожирає, поглинає кого-, що-небудь. Існують мікроби — пожирачі метану, парафінів (Наука.., 11, 1965, 29). Словник української мови в 11 томах