пожитися

ПОЖИ́ТИСЯ¹, живе́ться, док., безос., розм. Житися якийсь час.

— Мені, — кажу на себе, — і пожилося, і пожурилося (Вовчок, VI, 1956, 219);

Тепер, коли минуле покрилося вже.. туманом, коли пожилося вже.., тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все було, як гарно (Хотк., І, 1966, 145).

ПОЖИ́ТИСЯ², живе́ться, док., розм. Те саме, що ви́тратитися 2.

— Слабую дуже на голову й на очі. Було колись здоров’я, та пожилося (Вовчок, Вибр., 1937, 217).

Значення в інших словниках

1. пожитися — пожи́тися 1 дієслово доконаного виду житися якийсь час безос., розм. пожи́тися 2 дієслово доконаного виду згубитися, витратитися розм.  Орфографічний словник української мови
2. пожитися — I -живеться, док., безос., розм. Житися якийсь час. II -живеться, док., розм. Те саме, що витратитися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожитися — ПОЖИ́ТИСЯ¹, живе́ться, док., безос., розм. Житися якийсь час. – Мені, – кажу на себе, – і пожилося, і пожурилося (Марко Вовчок); Тепер, коли минуле покрилося вже .. туманом, коли пожилося вже..  Словник української мови у 20 томах