пожолоблений
ПОЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожоло́бити;
// У знач. прикм.
Всі, хто постійно працював на хуторі, діставали місце в низькому з пожолобленими стінами бараці (Гончар, Таврія, 1952, 214);
Для виправляння погнутих або пожолоблених металевих листів застосовують листоправильну машину (Слюс. справа,1957, 135).
Словник української мови (СУМ-11)