Словник української мови у 20 томах

пожолоблений

ПОЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пожоло́бити;

// у знач. прикм.

Всі, хто постійно працював на хуторі, діставали місце в низькому з пожолобленими стінами бараці (О. Гончар);

Для виправляння погнутих або пожолоблених металевих листів застосовують листоправильну машину (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пожолоблений — пожоло́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пожолоблений — див. кривий  Словник синонімів Вусика
  3. пожолоблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пожолобити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожолоблений — ПОЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожоло́бити; // У знач. прикм. Всі, хто постійно працював на хуторі, діставали місце в низькому з пожолобленими стінами бараці (Гончар, Таврія, 1952, 214)...  Словник української мови в 11 томах