Словник української мови в 11 томах

пожухнути

ПОЖУ́ХНУТИ, не, док. Утратити блиск, яскравість, потьмяніти (про барви, тони).

Потемніли, пожухли і почали опадати сніги (Коз., Сальвія, 1956, 297);

// Утратити свіжість, висохнути (про траву, листя і т. ін.).

За кілька днів.. в саду пожухла і лягла на землю трава, згорнулися квіти (Збан., Сеспель, 1961, 110).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пожухнути — пожу́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пожухнути — -не, док. Утратити блиск, яскравість, потьмяніти (про барви, тони). || Утратити свіжість, висохнути (про траву, листя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожухнути — (світло) мерхнути, змерхувати, змерхнути, померхнути, померхти, примерхувати, примерхнути, тьмаритися, затьмарюватися, затьмаритися, позатьмаритися, потьмарюватися, потьмаритися, притьмарюватися, притьмаритися, попритьмарюватися, (барва) див.  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пожухнути — ПОЖУ́ХНУТИ, не, док. Утратити блиск, яскравість, потьмяніти (про барви, тони). Потемніли, пожухли і почали опадати сніги (В. Козаченко); // Утратити свіжість, висохнути (про траву, листя і т. ін.). За кілька днів .. в саду пожухла і лягла на землю трава, згорнулися квіти (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах