пожуїрувати

ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час.

— Маючи гроші — поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (Кочура, Зол. грамота, 1960, 220).

Значення в інших словниках

1. пожуїрувати — пожуї́рувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пожуїрувати — -ую, -уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожуїрувати — ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст. Розважаючись, якийсь час віддаватися чуттєвим насолодам. – Маючи гроші – поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах