Словник української мови у 20 томах

пожуїрувати

ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст.

Розважаючись, якийсь час віддаватися чуттєвим насолодам.

– Маючи гроші – поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (П. Кочура).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пожуїрувати — пожуї́рувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пожуїрувати — -ую, -уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожуїрувати — ПОЖУЇ́РУВАТИ, ую, уєш, док., заст. Жуїрувати якийсь час. — Маючи гроші — поїхав би [Геннадій] за кордон, пожуїрував, світу побачив (Кочура, Зол. грамота, 1960, 220).  Словник української мови в 11 томах