позабризкувати
ПОЗАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Забризкати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях.
Порозхлюпував [горілку], позабризкував усіх, дав збитенщикові п’ять цілкових, поїхав Тимоха дальш [далі] кумедії строїти (Кв.-Осн., II, 1956, 291);
Білі стіни будинків нарочито позабризкували чорною й рудою фарбою, щоб вони здавалися ворожим льотчикам руїнами (Кучер, Голод, 1961, 59);
// у що. Покривши бризками, забруднити все або багато чого-небудь.
Жупани позабризкували в грязь у байраці (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)