позабризкувати
ПОЗАБРИ́ЗКУВАТИ, ПОЗАБРИ́ЗЬКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
Забризкати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях.
Порозхлюпував [горілку], позабризкував усіх, дав збитенщикові п'ять цілкових, поїхав Тимоха дальш [далі] кумедії строїти (Г. Квітка-Основ'яненко);
Білі стіни будинків нарочито позабризкували чорною й рудою фарбою, щоб вони здавалися ворожим льотчикам руїнами (В. Кучер);
// у що. Покривши бризками, забруднити все або багато чого-небудь.
Жупани позабризькували в грязь у байраці (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)