позавидіти

ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити.

— Старожитні козаки.. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш, Вибр., 1969, 117);

Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (Фр., І, 1955, 370).

Значення в інших словниках

1. позавидіти — позави́діти дієслово доконаного виду позаздрити діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавидіти — -джу, -диш, док., діал. Позаздрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавидіти — ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити. – Старожитні козаки .. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. позавидіти — Позавидіти, -джу, -диш гл. = позавидувати. Желех.  Словник української мови Грінченка