позавидіти
ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал.
Позаздрити.
– Старожитні козаки .. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш);
Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)