1. Словник української мови у 20 томах

позавидіти

ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал.

Позаздрити.

– Старожитні козаки .. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш);

Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позавидіти — позави́діти дієслово доконаного виду позаздрити діал. Орфографічний словник української мови
  2. позавидіти — -джу, -диш, док., діал. Позаздрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавидіти — ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити. — Старожитні козаки.. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш, Вибр., 1969, 117); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (Фр., І, 1955, 370). Словник української мови в 11 томах
  4. позавидіти — Позавидіти, -джу, -диш гл. = позавидувати. Желех. Словник української мови Грінченка