позавидіти
Позавидіти, -джу, -диш
гл. = позавидувати. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавидіти — позави́діти дієслово доконаного виду позаздрити діал. Орфографічний словник української мови
- позавидіти — -джу, -диш, док., діал. Позаздрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позавидіти — ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити. – Старожитні козаки .. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- позавидіти — ПОЗАВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Позаздрити. — Старожитні козаки.. військовій черні позавиділи, не схотіли ділитись рівно (П. Куліш, Вибр., 1969, 117); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (Фр., І, 1955, 370). Словник української мови в 11 томах