позавчорашній

ПОЗАВЧОРА́ШНІЙ, я, є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. позавчора, два дні тому.

Думав [Давид] про Матюху з його компанією, про позавчорашній сход, про збори в себе в хаті (Головко, II, 1957, 78);

Майбородиха дістала .. дві проскури, ще позавчорашні (Н.-Лев., IV, 1956, 283);

// у знач. ім. позавчора́шнє, нього, с. Те, що було, відбувалось, мало місце і т. ін. позавчора, два дні тому.

— Ходи зо мною до саду їсти винограду. — А не страшно, Лисичко, після позавчорашнього? (Фр., IV, 1950, 76).

Значення в інших словниках

1. позавчорашній — позавчора́шній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позавчорашній — [позаўчорашн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. позавчорашній — -я, -є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. позавчора, два дні тому. || у знач. ім. позавчорашнє, -нього, с. Те, що було, відбувалось, мало місце і т. ін. позавчора, два дні тому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позавчорашній — ПОЗАВЧОРА́ШНІЙ, я, є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. позавчора, два дні тому. Думав [Давид] про Матюху з його компанією, про позавчорашній сход, про збори в себе в хаті (А. Головко); Майбородиха дістала .. дві проскури, ще позавчорашні (І.  Словник української мови у 20 томах
5. позавчорашній — Позавчора́шній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. позавчорашній — Позавчорашній, -я, -є Третьягодняшній.  Словник української мови Грінченка