позавчорашній
ПОЗАВЧОРА́ШНІЙ, я, є.
Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. позавчора, два дні тому.
Думав [Давид] про Матюху з його компанією, про позавчорашній сход, про збори в себе в хаті (А. Головко);
Майбородиха дістала .. дві проскури, ще позавчорашні (І. Нечуй-Левицький);
Він намагався боротись із сном. Далася взнаки вчорашня важка ніч. Та й позавчорашня була не легшою (І. Білик);
// у знач. ім. позавчора́шнє, нього, с. Те, що було, відбувалось, мало місце і т. ін. позавчора, два дні тому.
– Ходи зо мною до саду їсти винограду. – А не страшно, Лисичко, після позавчорашнього? (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)