Словник української мови в 11 томах

позавіювати

ПОЗАВІ́ЮВАТИ, ює, док., перех. Завіяти (у 3 знач.) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях;

// безос.

Заєць останнім часом мало їв, бо все позавіювало [снігом] (Гуц., З горіха.., 1967, 197).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позавіювати — позаві́ювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позавіювати — -ює, док., перех. Завіяти (у 3 знач.) всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавіювати — ПОЗАВІ́ЮВАТИ, ює, док., кого, що. Завіяти (у 3 знач.) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях; // безос. Заєць останнім часом мало їв, бо все позавіювало [снігом] (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах