Словник української мови в 11 томах

позавішувати

ПОЗАВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Закрити все або багато чого-небудь, завісивши чимсь.

Вона.. позавішувала хустками вікна та причинила двері (Коцюб., І, 1955, 66);

Мати замкнула на ніч двері, позавішувала вікна (Юхвід, Оля, 1959, 83).

ПОЗАВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Завішати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Позавішувати стіни рушниками.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позавішувати — позаві́шувати 1 дієслово доконаного виду закрити все або багато чого-небудь позаві́шувати 2 дієслово доконаного виду завішати все або в багатьох місцях  Орфографічний словник української мови
  2. позавішувати — I -ую, -уєш, док., перех. Закрити все чи багато чого-небудь, завісивши чимсь. II -ую, -уєш, док., перех. Завішати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позавішувати — ПОЗАВІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, док., що. Закрити все або багато чого-небудь, завісивши чимсь. Вона .. позавішувала хустками вікна та причинила двері (М. Коцюбинський); Мати замкнула на ніч двері, позавішувала вікна (Л. Юхвід). ПОЗАВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, док., що.  Словник української мови у 20 томах